От за шо я люблю свій 9-й поверх, то за то, шо з нього можна побачити багато смішного. Сьогодні вранці готую сніданок і від нудьги витріщаюсь у вікно. 6:30, вранішні сутінки, велетенський двір порожній, в радіусі 100 метрів жодної живої душі окрім ворон, які напевно вирішили, що в нашому мікрорайоні відбулась дуже масова і вельми кривава битва, і злетілись в офігенній кількості. З під*їзду поруч виходить баришня з песиком. На пиці - антигрипозна пов*язка. Напевно для того, щоб було тепліше. 6:50, живі душі починають валити на роботу. Оскільки ше зарання, то дистанція між ними не менше метрів 50. Через одного - в марлевих пов*язках. Однозначно, гріюцця))))))))